Information
Search

Що робити і на що розраховувати, якщо шахраї вкрали з банківського рахунку кошти?

Реальний випадок і результати судового розгляду.

Оформивши у банку картку для соціальних виплат, громадянка М отримала бонусом кредитну картку. Через півроку щасливого життя глибокої ночі з рахунків обох карток були списані 14 тис. грн. плюс банківська комісія. Перші дії жертви:

  • дзвінок на гарячу лінію банку з вимогою заблокувати картки і заявою про шахрайство;
  • заява в поліцію про шахрайство;
  • заява в банк з вимогою повернути списані кошти і проведення службового розслідування.

Банк відмовився повернути кошти, мотивуючи відмову тим, що громадянка М порушила умови договору з банком: недбало зберігала і легковажно використовувала інформацію про пін-код та інші дані картки. Вона ж вважала, що це банк недостатньо захищає інформацію своїх клієнтів, через що і стався її витік. Тому подала на банк позов до суду.

Вивчивши обставини справи, суд першої інстанції наказав банку виплатити вкрадені кошти і додатково виплатити компенсацію за моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. Банк не погодився і подав апеляцію.

Апеляційний суд повністю став на сторону банка, відмінивши попереднє рішення. Дії шахраїв проходили за «фітинговою» схемою, яка розрахована на неуважність клієнта під час користування інтернет-банкінгом. Крім цього, комп’ютер клієнтки напевне був погано захищений від вірусів. Тому відповідальність за те, що сталося, повністю лежить на громадянці М.

Вона не погодилася з таким рішенням і подала касаційну жалобу. Касаційний суд задовольнив її вимоги у частині повернення коштів і відмовив у частині відшкодування моральної шкоди. Підстави для стягнення коштів з банка:

  • закон наказує негайно повернути кошти, якщо виявлено їх безпідставне списання;
  • громадянка М одразу повідомила співробітників банку про шахрайську операцію на своєму рахунку, як і вимагає закон;
  • клієнт не несе відповідальності за незаконне списання коштів, якщо операція проведена без пред’явлення картки чи електронної ідентифікації платіжного засобу і власника (крім випадків, коли ця інформація потрапила до рук шахраїв з вини клієнта, що необхідно довести);
  • електронна платіжна система банка недосконала, деякі сервіси дають шахраям можливість вводити в оману користувачів;
  • немає доказів, що громадянка М користувалася фіктивною системою електронного банкінгу.

Стосовно моральної шкоди суд не знайшов підстав задовольнити вимоги постраждалої: це не передбачено ні договором з банком, ні законом.

Після дворічної судової тяганини громадянка М отримала від банка повернення коштів, зписаних внаслідок шахраської операції. Повчальний приклад, чи не так?


Супутні Товари

Популярні Статті
Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації - що робити
Платники при відправці електронних документів фіскалам (подачі декларації / відправлення податкових на реєстрацію) починаючи з 16 квітня 2019 року стали отримувати квитанції з попередженням про те, що..
19556
Інструкція по роботі з токенами SecureToken-337
Токени ТОВ «АВТОР» 337 серії є смарт-карти з пластиковим або металевим роз'ємом:SecureToken 337M - з пластиковим USB роз'ємом.SecureToken 337К - з металевим.Crypto Cart 337 - вона відрізняється тільки..
14595
Інструкція по роботі з токенами Алмаз-1К, Кристал-1
Токени Інституту Інформаційних Технологій представляють собою смарт-карти в пластиковому або металевим корпусі, умовно їх можна розділити на три моделі: Алмаз-1К в пластиковому або в металевому кор..
6765
Як відключити стеження в браузері Google Chrome
Компанія Google днями знову опинилася в центрі уваги. Всі вже давно знають, що браузер Хром стежить за користувачами і «зливає» інформацію куди потрібно, але ось останні новини вже переходять усі межі..
5583