Що робити і на що розраховувати, якщо шахраї вкрали з банківського рахунку кошти?

Реальний випадок і результати судового розгляду.

Оформивши у банку картку для соціальних виплат, громадянка М отримала бонусом кредитну картку. Через півроку щасливого життя глибокої ночі з рахунків обох карток були списані 14 тис. грн. плюс банківська комісія. Перші дії жертви:

• дзвінок на гарячу лінію банку з вимогою заблокувати картки і заявою про шахрайство;
  
• заява в поліцію про шахрайство;
• заява в банк з вимогою повернути списані кошти і проведення службового розслідування.

Банк відмовився повернути кошти, мотивуючи відмову тим, що громадянка М порушила умови договору з банком: недбало зберігала і легковажно використовувала інформацію про пін-код та інші дані картки. Вона ж вважала, що це банк недостатньо захищає інформацію своїх клієнтів, через що і стався її витік. Тому подала на банк позов до суду.

Вивчивши обставини справи, суд першої інстанції наказав банку виплатити вкрадені кошти і додатково виплатити компенсацію за моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. Банк не погодився і подав апеляцію.

Апеляційний суд повністю став на сторону банка, відмінивши попереднє рішення. Дії шахраїв проходили за «фітинговою» схемою, яка розрахована на неуважність клієнта під час користування інтернет-банкінгом. Крім цього, комп’ютер клієнтки напевне був погано захищений від вірусів. Тому відповідальність за те, що сталося, повністю лежить на громадянці М.

Вона не погодилася з таким рішенням і подала касаційну жалобу. Касаційний суд задовольнив її вимоги у частині повернення коштів і відмовив у частині відшкодування моральної шкоди. Підстави для стягнення коштів з банка:

• закон наказує негайно повернути кошти, якщо виявлено їх безпідставне списання;
  
• громадянка М одразу повідомила співробітників банку про шахрайську операцію на своєму рахунку, як і вимагає закон;
• клієнт не несе відповідальності за незаконне списання коштів, якщо операція проведена без пред’явлення картки чи електронної ідентифікації платіжного засобу і власника (крім випадків, коли ця інформація потрапила до рук шахраїв з вини клієнта, що необхідно довести);
• електронна платіжна система банка недосконала, деякі сервіси дають шахраям можливість вводити в оману користувачів;
• немає доказів, що громадянка М користувалася фіктивною системою електронного банкінгу.

Стосовно моральної шкоди суд не знайшов підстав задовольнити вимоги постраждалої: це не передбачено ні договором з банком, ні законом.

Після дворічної судової тяганини громадянка М отримала від банка повернення коштів, зписаних внаслідок шахраської операції. Повчальний приклад, чи не так?